Ще в червні 2020 року Верховна Рада, з ініціативи Мінінфраструктури, ухвалила Закон «Про приєднання України до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПО) про електронну накладну», згідно з яким Україна приєдналася до країн, які взяли на себе зобов'язання розробки та імплементації e-CMR.
З того часу Мінінфраструктури та Інститут аналітики та адвокації ведуть активну роботу з вивчення стандартів UN/CEFACT (Центр ООН зі спрощення торговельних процедур та електронних ділових операцій).
Наразі активно розробляється план імплементації e-CMR до 2025 року, який стосується не лише автомобільних вантажних перевезень, а й цифрових транспортних документів, зокрема у галузі залізничних та морських перевезень, — розповів MINTRANS заступник міністра інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Анатолій Комирний.
Передумови змін
Хоча в ЄС попередньо зафіксували, що e-CMR має бути запроваджено саме у 2025 році, Україна може бути готова до цього значно раніше та розпочати пілотні проекти з державами-членами Організації Чорноморського економічного співробітництва або з країнами «Східного партнерства» вже з 2023-го .
Це пояснюється тим, що процес впровадження e-CMR в Україні значно спрощується завдяки використанню е-ТТН (електронної товарно-транспортної накладної) як базису для пілотних проектів системи.
е-ТТН – це єдиний та обов'язковий для всіх учасників транспортного процесу документ.
З 2019 року Мінінфраструктура розпочала роботу над запровадженням безпаперового документообігу в галузі автомобільних вантажних перевезень. Для цього було запроваджено регуляторні зміни, проте аналіз ефективності втілюваної політики показав, що бізнесу не вдається обмінюватися електронними ТТН через те, що використовуються різні системи електронного документообігу, які не мають інтероперабельності між собою.
Тому у 2019 році в указі президента України постало завдання, відповідальність за яке покладено на Мінінфраструктури, — запровадження в експериментальному режимі електронного документообігу електронної товарно-транспортної накладної. У грудні того ж року такий проект розпочато відповідно до постанови КМУ.
До роботи над проектом залучили ГО «Інститут аналітики та адвокації» та провайдерів систем електронного документообігу, які взяли на себе щоденну комунікацію з представниками бізнесу з різних галузей економіки, щоб при розробці центрального компоненту електронного реєстру ТТН врахувати специфіку їхньої діяльності та бізнес-процесів. В даний час є вісім провайдерів, які пройшли сертифікацію.
Саме завдяки такій ефективній співпраці державного, громадського та приватного секторів створюється програмний продукт, який відповідає ключовим завданням проекту: інтероперабельність, зручність, легкість та швидкість.
Перспективи та плани
Минулого року до роботи над е-ТТН приєднався USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», який надає технічну команду для розробки третьої фази проекту. 10 листопада провайдерам надали протоколи для інтеграції, і станом на кінець листопада чотири провайдери вже почали впроваджувати їх.
Планується, що до 1 березня 2022 року буде завершено розробку центральної бази даних, до 1 квітня — здійснено супровід інтеграцій провайдерів до оновленої системи, а з 1 серпня 2022 року використання е-ТТН для загальної групи товарів стане обов'язковим на всій території України.
Щодо запуску е-ТТН для спеціальних груп товарів, він відбудеться не раніше 2023 року. Повноцінний перехід на е-ТТН для спецгруп вимагає комплексного опрацювання питання багатьма міністерствами та відомствами, особливо Державною податковою службою. І це охоплює як внесення змін до нормативно-правових актів, так і опрацювання архітектури взаємодії між наявними системами в інших органах з електронним реєстром е-ТТН.
Однак сьогодні стоїть питання, що е-ТТН містить більше даних, ніж e-CMR, а це робить його складнішим для заповнення. Зміни щодо спрощення поки що активно обговорюються Міністерством інфраструктури, міжнародним фондом GIZ, Офісом прстих рішень та іншими дотичними структурами. Проте процес спрощення досить складний, оскільки більшість інформації в е-ТТН необхідна Державній податковій службі для додаткового контролю та перевірок.
Наразі важливо, що Україна рухається у напрямку оцифрування транспортних документів з метою створення через кілька років єдиного електронного транспортного перевізного документа.