В Україні є позитивна підстава для формування конкурентних умов роботи підприємств залізничного транспорту та подальшого розвитку моделі ринку перевезень, аналогічного кращим світовим зразкам. До такого висновку, за результатами відповідного дослідження, прийшов науково-економічної ради АТ "Укрзалізниця".
За словами секретаря науково-економічної ради АТ "Укрзалізниця", доктора економічних наук, професора Георгія Ейтутіса, дослідження світових моделей розвитку конкуренції в сфері залізничного транспорту і досвід в цій сфері інших країн показує, що демонополізація ринку залізничних перевезень неминуча.
"В результаті аналізу реформ на різних залізницях ми виділили три основні моделі розвитку конкуренції. Перша - конкуренція на ринку, коли одночасно працюють кілька вертикально інтегрованих залізничних компаній, які є власниками інфраструктури та рухомого складу. За таким принципом працюють залізниці США і Канади. Друга модель - конкуренція на ринку між перевізниками з регульованим доступом до інфраструктури - типова для країн Європейського Союзу. Оператори послуг залізничного транспорту мають рівні умови доступу до інфраструктури, що надається окремою компанією. І третя модель передбачає конкуренцію за ринок, коли певна компанія на підставі конкурсу отримує право надавати послуги з перевезень протягом певного періоду. Так працюють залізниці Мексики, Бразилії і Аргентини ", - повідомив професор.Як зазначає Ейтутіс, привабливою є перша модель, яка довела ефективність в рамках реформування залізниць США завдяки впровадженню Акта Стагерса, основними принципами якого є дерегуляція тарифів, забезпечення взаємного доступу рухомого складу одних залізничних компаній до інфраструктури інших і максимальне спрощення виходу на ринок надання послуг.
Доктор економічних наук вважає, що впровадження другої, європейської моделі реформування залізничної галузі є досить дискусійним, оскільки її реалізація має ряд негативних аспектів. Вони пов'язані з необхідністю напрямки значних інвестицій в інфраструктуру і рухомий склад, а також з дискримінацією приватних перевізників на етапі складання розкладу руху поїздів, складністю бюрократичних процедур при отриманні дозволів.
"При цьому необхідно враховувати і суттєві відмінності залізничного транспорту України та країн Євросоюзу - там менше. Грузонапряженность в Німеччині - в 4 рази, в Польщі - в 7 разів і середня відстань перевезень в Україні - 544 км, а в країнах ЄС - 200-350 км. Зауважу, що рівень тарифів "Укрзалізниці" є одним з найнижчих в світі - вартість тонно-кілометра перевезення вантажів в Україні в 11 разів нижче, ніж в Польщі. Також в ЄС інша організація руху вантажних поїздів - вони переважно йдуть за розкладом, тоді як в Україні - на вимогу ", - пояснив Ейтутіс.
Що стосується третьої моделі, на думку експерта, вона використовується в умовах, коли залізничний транспорт займає незначну частку ринку перевезень і присутні альтернативні види транспорту. "Для України впровадження зазначеної моделі є недоцільним", - додав він.
Також професор зазначає, що важливим кроком є реалізація пілотного проекту на окремих ділянках шляхів загального користування. "Бізнес активно підтримує це. Найбільшу зацікавленість висловили підприємства транспортно-логістичної, гірничо-металургійної, будівельно-промислової та аграрної галузей. Зокрема компанії" Івано-Франківськ ", Ferrexpo," ДТЕК "," Кернел "і" Лемтранс "подали заявки на участь в пілотному проекті і висловили намір закуповувати нові локомотиви. З цього можна зробити висновок, що даний сегмент ринку має значний потенціал для розвитку ", - підсумував Ейтутіс.
Нагадаємо, раніше ЦТС повідомляв, що 10 і 11 червня в "Укрзалізниці" пройшли обговорення проблемних питань, пов'язаних з реалізацією пілотного проекту щодо допуску приватних локомотивів на колії загального користування УЗ. За їх підсумком була створена робоча група з підготовки договірної бази і виконання необхідних заходів для реалізації проекту. Зокрема, 10 червня представники профільних департаментів УЗ обговорили ключові аспекти організації перевізного процесу з використанням приватних локомотивів. 11 червня був проведений круглий стіл, на якому були присутні потенційні учасники "пілота", зацікавлені компанії-оператори приватної локомотивної тяги та інші стейкхолдери.