6 липня ц.р. в Києві пройшла панельна дискусія "Пріоритети допомоги ЄС Україні: взаємовигідне рух назустріч". У дискусії взяли участь перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефедов, керівник сектора фінансового співробітництва Групи підтримки України Стефан Шльонінг, виконавчий директор МФ "Відродження" Олександр Сушко, голова правління ГО "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій" (ІЕД) Ігор Бураковський.
В рамках проекту експерти Інституту економічних досліджень і політичних консультацій поставили перед собою амбітну мету знайти відповідь на наступні питання:
- Які пріоритети дій для сталого розвитку України?
- Підтримує чи ЄС Україні по визначеним пріоритетам? Як?
- Наскільки допомогу з боку ЄС узгоджується з підтримкою інших донорів певних пріоритетів?
- Що варто зробити для кращого узгодження пріоритетів розвитку України і допомоги донорів?
Протягом останніх чотирьох років Україна суттєво просунулася у впровадженні реформ, покликаних сприяти економічному зростанню та підвищенню добробуту населення. Істотна частина цих реформ прямо або побічно впроваджувалася на виконання Угоди про асоціацію. Підтримка іноземних донорів допомогла прискорити реформи, причому часто саме ЄС грав в цьому важливу роль.
Своя точка зору щодо форм, моделей і змін системи міжнародної допомоги Україні в рамках взаємовигідного співробітництва висловили ряд експертів в ході панельної дискусії.
Як зазначив Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження": "Планування і отримання міжнародної технічної допомоги стає частиною державної політики в Україні Йдеться про узгодження пріоритетів Це якісна зміна в підходах Потрібно, щоб програми різних донорів узгоджувалися в загальний концепт. Програма-максимум - щоб суспільство відчувало себе причетним до цього процесу Йдеться про залучення активної частини громадянського суспільства в планування, моніторинг та оцінку допомоги і взагалі в діалозі, щоб громадяни відчували своє право власності над процесами, які здійснюються Зрозуміло, що це - план-максимум, оскільки ця проблема існує не тільки в Україні Але потрібно спробувати зменшити розрив між тим, хто планує політика, і широкі верстви населення. Наша велика мета : щоб здійснення міжнародної допомоги стало моделлю, яка була б корисною і для тих, хто надає допомогу Варто спробувати визначити, що працює, чого не вистачає, що потрібно зробити, як це удосконалити, щоб не було повтор ением того, що було раньше. Допомога донорів не повинна бути шаблонної і повторенням старих лекал».
Президент Фонду Східна Європа Віктор Лях висловив думку про те, що «Україна також отримує переваги від програм транскордонного співробітництва. Європа надає підтримку Україні, оскільки хоче стати ближче до кожного з нас. За рейтингом відкритості даних Україна займає 31 місце в світі. Варто позитивно оцінити то, що донори підтримують не тільки громадські організації, а й муніципальні, які виграють проекти і стають розпорядниками відповідних донорських коштів».
Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації Президента України, зазначив «Матеріально-технічна допомога, яка надається Україні, є неефективною. Бракує комунікації між донорами. Підтримка тільки на 60% відповідає нашим потребам. У кожного донора є свої пріоритети і своє бачення підтримки. В роботі проектів потрібно більше використовувати українських фахівців, а не іноземних, потрібно вкладати в людський капітал Витрати на іноземних фахівців в рази більше: за ці кошти ми могли б залучити больш е українських, а вони у нас є. Потрібно підтримувати конкретні ініціативи на кшталт команди ProZorro. Так, наприклад, коли українська команда шукала підтримку у донорів, вони далеко не відразу погодилися надати їй цю підтримку, і спочатку команда працювала на волонтерських засадах. А тепер інші країни використовує наш досвід. Крім проекти, які дають конкретний результат, є багато зайвих витрат. Хоче закликати донор інвестувати в молодому поколінні і в конкретному точкових речах. Також важливі мозкові танки для наработки інтелектуального капіталу".
Максим Нефедов, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, зазначив «Багато ініціативи не були б здійснені без підтримки донорів. Донорська допомога дуже важлива для фінансування багатьох проектів, на які не вистачає коштів державного бюджету. Крім того, дуже складно вводити нові бюджетні програми - цей процес від заявки на отримання грошей до отримання заявленої суми може зайняти близько року Гроші виділяються не завжди під те, що потрібніше, а тим, хто найбільш красномовний І це проблема не тол ько в Україні. Тому ми зараз намагаємося створити нову систему координації допомоги щодо потреб України. В Україні реформи робляться, коли є вікно можливостей. Тому потрібна велика гнучкість, високий динамізм і велика швидкість з боку донорів для затвердження нових програм підтримки. Не тільки в Україні відбуваються зміни. Донори також переходять до інших підходів надання допомоги: 1) мультидонорского фонд підтримки; 2) спільні ініціативи кількох донорів, 3) проекти-"парасольки": Урядовий офіс, BRDO і т.д... У мене прохання до донорам: інвестувати в українських фахівців ".
У заключному слові Дмитра Шульги, директора Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження", чітко прозвучало: "успіх України - це також успіх ЄС та інших наших донорів. Треба розуміти, що вікно можливостей вузьке, тому донорам слід врахувати актуальність підтримки. Є обмеження не тільки з боку реципієнтів допомоги, а й з боку донорів, і допомога повинна бути швидкою і гнучкою".
Основна думка, яку висловили всі учасники дискусії: "Чи потрібен один стратегічний документ, який був би основою для роботи донорів при визначенні програм підтримки і для координації зусиль".
В аналітичному звіті "Пріоритети допомоги ЄС Україні: взаємовигідне рух назустріч "автори роботи представили аналіз пріоритетів розвитку України.
У рамках дослідження експерти зосередили увагу на вивченні наявної літератури і статистики про допомогу, наданої Україні, перш за все ЄС, крім того, іншими донорами, а також на пріоритетах розвитку країни. Визначення пріоритетів країни відбувалося в основному в рамках стратегічних документів, якими є Стратегія "Україна-2020" і Середньостроковий план пріоритетних дій уряду на період до 2020 р Важливу роль для змін грає Угода про асоціацію між ЄС і Україною, яке фактично можна розглядати як дорожню карту реформ для України. Чіткі кроки по впровадженню Угоди визначено в Плані заходів щодо виконання Угоди про асоціацію, який був прийнятий КМУ в жовтні 2017 г. Аналіз також ґрунтується на вивченні законодавства України в сфері наданої допомоги і пріоритетних сфер розвитку. За формування та реалізацію єдиної державної фінансової політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) та координацію роботи відповідає Міністерство фінансів. Відповідальність за координацію міжнародної допомоги Україні покладено на Міністерство економічного розвитку і торговлі.
Інформація про надану підтримку Україні з боку ЄС та інших донорів представлена на численних ресурсах, як в Україні, так і за кордоном. У той же час, ця інформація часто розпорошена, особливо коли мова йде про проекти допомоги і результатах їх реалізації. Тому збір інформації як про підтримку з боку ЄС, так і про підтримку з боку інших донорів виявився нетривіальним задачей.
Треба відзначити, що ЄС досить прозорий в поданні даних про агрегованих обсягах і напрямах зовнішньої допомоги, оскільки обсяги зовнішньої підтримки є частиною бюджетної звітності ЄС. Зокрема, більшість проведених платежів публікується в системі фіскальної прозорості ЄС, Єврокомісія щорічно готує звіти про інструменти зовнішнього впливу ЄС. ЄС також подає інформацію про зовнішню допомогу в відповідну базу даних ОЕСР і оприлюднить докладну інформацію про всі зовнішніх проектах в рамках ініціативи прозорості зовнішньої допомоги (International Aid Transparency Initiative, IATI).
В розділі 8.10 аналітичного звіту "Пріоритети допомоги ЄС Україні: взаємовигідне рух назустріч" "Розвиток інфраструктури" розглянуті пріоритети стратегічних документів України. Тут вказано, що реформа транспортної інфраструктури є важливим елементом економічного зростання. У середньостроковому плані пріоритетних дій уряду до 2020 р до пріоритетів відносяться реформа регулювання транспортної галузі, забезпечення якості та ефективності транспортних сервісів, залучення коштів в транспортну галузь, впровадження сучасної системи безпеки на транспорті та забезпечення міської мобільності та регіональної інтеграції. Реформа транспортної інфраструктури є також одним з пріоритетів "Стратегії 2020" і Плану заходів на 2018 р. виконанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Угода про асоціацію включає в себе важливу транспортну складову. Разом з Угодою про єдиний авіапростір (парафована, але ще не підписане) це вимагає імплементації понад 100 пунктів законодавства ЕС.
ЕС визначив пріоритетом в цьому напрямку прийняття стратегії безпеки дорожнього руху до 2020 г.
Пріорітетні дії
Уряд в 2018 р планує виділити близько 47,6 млрд грн. на фінансування дорожньої галузі (33 млрд грн. на Дорожній фонд та 14,6 млрд грн. на додаткове фінансування декількох ключових магістралей), 26 млрд грн. на капітальне оновлення "Укрзалізниці" і 4,3 млрд грн. на капітальні інвестиції в морські порти. У плані дій по реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, прийнятому в жовтні 2017 р. для впровадження сучасної системи безпеки на транспорті передбачені:
- вимога впровадження пристроїв обмеження швидкості на автомобілях при міжнародних перевезеннях;
- звітність по перевіркам періодів роботи і відпочинку водіїв;
- розробка Програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху;
- проведення перевірки придатності колісних транспортних засобів до експлуатації;
- створення Єдиного державного електронного реєстру автомобільних перевізників;
- розробка вимог до використання тахографів на автомобільному транспорті;
- забезпечення європейського рівня безпеки під час перевезення небезпечних грузів.
Для забезпечення міської мобільності та регіональної інтеграції:
- розробка максимально дозволених значень навантаження на вісь транспортних засобів;
- введення плати за проїзд великовантажними транспортними засобами по автомобільним дорогам загального користування.
Для реформи регулювання транспортної галузі:
- введення ліцензування в сфері міжнародних автомобільних перевезень;
- введення ліцензування в сфері внутрішніх вантажних автомобільних перевезень;
- узатвердження національної транспортної стратегії;
- створення національної транспортної моделі.
Для розвитку залізничної інфраструктури:
- облаштування залізничних пунктів пропуску на кордонах з ЄС;
- формування нової моделі ринку залізничних перевезень;
- розробка схеми для рівноправного доступу до залізничної інфраструктурі;
- реструктуризація "Укрзалізниці";
- створення органу ліцензування залізничних підприємств;
- стимулювання розвитку комбінованих перевезень.
Для розвитку авіаційного транспорту:
- укладення Угоди про спільний авіаційний пространстве.
Для розвитку морського транспорту:
- твердження стратегій розвитку морського і річкового транспорту;
- реорганізація служб капітанів морських портів;
- реорганізація річкової інформаційної служби;
- створення інформаційної системи моніторингу руху морських судень.
Треба відзначити, що план дій на 2018 р реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС враховує не всі пріоритети, визначені середнорічному плані пріоритетних дій уряду до 2020 р. Так, не знайшли відображення в плані на 2018 р.: дерегуляція в авіаційній галузі, процедури доступу на ринок приватних операторів, впровадження процедури концесії терміналів аеропортів, створення умов для концесійного управління об'єктами авіаційної інфраструктури, створення умов для залучення приватних інвестицій у розвиток термінальної інфраструктури та розробки механізму залучення інвестицій в аеродромну інфраструктуру аеропортів. В автомобільній галузі не передбачені урядом в 2018 р заходи щодо створення ринку послуг з проектування доріг. Сподіваємося, що ці напрямки будуть враховані в плані дій щодо реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на 2019 р наголошується у звіті.
Фінансування реалізації заходів в рамках пріорітета
В сфері розвитку дорожньої інфраструктури ЄС підтримував в Україні проекти, пов'язані, перш за все, з безпекою дорожнього руху і перевезенням вантажів, важливість яких визначена в Угоді про ассоціаціі.
За останні 5 років в Україні було реалізовано 4 проекти в цій сфері на загальну суму EUR 4,7 млн. На 2013-2018 рр. на підтримку всіх видів інфраструктури, крім дорожньої, Україна отримала від ЄС EUR 14 млн. ЄС підтримував відновлення водних шляхів (річки Дніпро і Вісла), морську захист і безпеку за програмою ТРАСЕКА (транспортний коридор Європа-Кавказ-Азія). Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) з 2013 р підтримував будівництво метро в м.Дніпро, виділивши за останні п'ять років EUR 1 млн. Ще майже EUR 5 млн ЄБРР видав на розширення трамвайної мережі в м.Львові. ЄБРР оголосив про свою підтримку створення транспортного коридору в Європейський Союз. Ще в 2010 р був запущений проект "Пан'європейського коридори" вартістю EUR 1,15 млрд (EUR 450 млн від ЄБРР). Ще EUR 450 млн - від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), EUR 250 млн - з держбюджету. Згідно з інформацією на сайті ЄБРР проект зараз знаходиться в статусі повернення коштів. При цьому, окремі складові проекту ще не були реалізовані, і до сих пір тривають тендери (наприклад, дорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі). При цьому українська сторона також досі здійснює повернення коштів за дорожні проекти, які були підписані з ЄБРР в 2005-2006 рр. (Київ-Чоп). За інформацією Мінінфраструктури, Україна успішно завершила 2 проекти при фінансуванні ЄБРР, спрямовані на ремонт автодороги М-06 Київ-Чоп на ділянках Чоп-Стрий і Стрий-Броди: "Відновлення автомагістралі М-06 і реформа фінансування сектору автодоріг" (2000-2015 рр .) вартістю EUR 98,5 млн (позику ЄБРР EUR75 млн) і другий проект "Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп" (2005-2019 рр.) вартістю EUR 138 млн (позику ЄБРР EUR 100 млн).
У 2011 року розпочався проект "Поліпшення транспортно -експлуатаційні стану автомобільних доріг на підходах до м. Києву". Загальна вартість проекту - EUR 1,15 млрд, з яких EUR 450 млн - це кредит ЄБРР, EUR 450 млн - кредит ЄІБ і ще EUR 250 млн Україна повинна профінансувати з держбюджету. Проект передбачає поліпшення інфраструктури автошляхів М-01, М-05, М-06, М-07, Н-01, Р02 на підходах до м. Києву. Проект триватиме до 2021 р. На сайті Мінінфраструктури досі незавершеним значиться проект "Поліпшення автомобільних доріг і безпеки руху" загальною вартістю $ 500 млн, який повинен був завершитися ще в 2015 р. Проект почався в 2009 році, $ 400 млн дал МБРР, а $ 100 млн - це кошти держбюджету. Мета проекту - приведення транспортно-експлуатаційного стану автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський (ділянка від м. Борисполя до м. Лубни довжиною 126 км) до європейського рівня і підвищення безпеки руху на аварійно-небезпечних ділянках і в місцях концентрації ДТП. А вже в 2013 р почався новий проект з такою ж назвою вже на $ 540 млн з метою ремонту іншої ділянки дороги М-03 (від м. Лубни до м. Полтава протяжністю 108 км). Цей проект повинен був завершитися в 2016 р, але теж значиться на сайті Мінінфраструктури як незавершений. З іншого боку, в звіті Всесвітнього банку йде мова про те, що в 2017 році було скасовано $ 222,2 млн з $ 560 млн, виділених на реалізацію проекту розвитку дорожньої галузі, за яким після його вступу в силу виплати не здійснювалися. У 2015 році було підписано угоду між МБРР та Укравтодором на $ 560 млн (EUR470 млн) на фінансування спільного проекту "Розвиток дорожньої галузі". У 2017 г. "Укрзалізниці" вдалося підписати контракт (узгоджений ще в 2016 р) на отримання кредитних коштів ЄБРР в обсязі EUR 150 млн для електрифікації і підвищення пропускної спроможності одного із залізничних напрямків (Долинська-Миколаїв-Колосівка). Згідно з планами ці інвестиції повинні розширити експортні можливості через порт Миколаїв. При цьому, зазначений проект повинен отримати ще EUR150 млн від ЄІБ. ЄІБ також надав EUR 55 млн для будівництва Бескидського залізничного тунелю ($ 120 млн - кредит ЄБРР і $ 80 млн - власні кошти ПАТ "Укрзалізниця"), який повинен більш ніж удвічі збільшити пропускну здатність за цим напрямком. Тунель був відкритий в травні 2018 г. Також "Укрзалізниця" планує оновити рухомий склад за допомогою європейських банків. Зокрема, очікує розгляду радою директорів ЄБРР проект UZ New Rolling Stock вартістю EUR120 млн, який передбачає закупівлю 6,5 тис. Відкритих вантажних вагонів. Також ведуться переговори про фінансування ЄІБ поновлення приміського рухомого складу. Так що поки можна говорити про EUR475 млн інвестицій від ЄБРР і ЄІБ в "Укрзалізницю". За останні 4 роки ЄБРР також інвестував в:
- інфраструктуру портів - Сухий порт "Олімпекс" (EUR15 млн, вже відбувається повернення кредитних коштів);
- зерновий термінал в порту "Південний" ( "Укрелеватортранс", EUR 30 млн з EUR 126 млн загальної вартості проекту , решта фінансується, в т.ч. за рахунок Світового банку);
- зерновий термінал в порту Одеса (EUR 49 млн з EUR 87 млн загальної вартості, дофінансує комерційними банками);
- поштово-логістичні послуги - Торговий дім "Міст Експрес", більш EUR 8 млн.
Крім цього, триває проект "Модернізація аеронавігаційної системи України" вартістю EUR 117,55 млн за рахунок фінансування ЄБРР та ЄІБ (Україна виділяє EUR 35,19 млн), спрямований на заміну фізично і морально застарілого обладнання аеронавігаційної системи Украіни.
Технічна допомога
2015 р стартував проект Twinning "Надання підтримки Міністерству інфраструктури України з питань підвищення рівня безпеки на дорожньому транспорті", мета якого підвищити рівень безпеки дорожнього транспорту, а також привести у відповідність національне законодавство з нормами і вимогами ЄС. Бюджет проекту - EUR 1,55 млн. Термін реалізації проекту - 28.01.2015 р.-28.10.2016 р. У січні 2016 р стартував проект технічної допомоги ЄС "Підтримка імплементації Угоди про асоціацію та Національної транспортної стратегії" (AASISTS) вартістю EUR 3,74 млн. Проект триватиме 3 роки; реалізовувався консорціумом консультаційних компаній під керівництвом Egis International у співпраці з Expertise France. Мета проекту - сприяти інтеграції та модернізації транспортного сектору України та окремих підсекторів галузі транспорту відповідно до зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також оновленню Національної транспортної стратегії України відповідно до законодавства, стандартів і вимог ЄС та сприяння в її подальшої імплементації. В результаті повинні бути впроваджені 5 директив і регламентів ЄС. Також очікується зміцнення інституційної спроможності на всіх видах транспорту, розроблені план дій, фінансові та адміністративні інструменти реалізації Національної транспортної стратегії, підвищена прозорість і ефективність держуправління в транспортному секторі. В рамках цього проекту 21.06.2018 р Мінінфраструктури оголосило про початок впровадження Національні транспортної стратегії України до 2030 р. Drive Ukraine. Серед основних заходів стратегії на наступні 12 років:
- будівництво 10 автомагістралей, які з'єднають Київську, Сумську, Харківську, Дніпропетровську, Одеську, Миколаївську, Луганську і Донецьку області з країнами ЄС і зменшать час на поїздки з півдня на північ і з заходу на схід України до 10 годин;
- будівництво функціональних кільцевих доріг навколо м.Києва та інших великих міст;
- модернізація залізниць для забезпечення високошвидкісних перевезень Київ-Одеса, Київ-Харків, Київ-Львів, Київ-Дніпро, з'єднання головних залізничних коридорів з коридорами Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T);
- модернізація інфраструктури річкового транспорту та інфраструктури глибоководних морських портів, забезпечення гарантованих глибин на р. Дніпро 3,65 м;
- збільшення кількості діючих аеропортів з 19 до 50 і відкриття рейсів за новими напрямками;
- оновлення і модернізація транспортних засобів з фокусом на пасажирському транспорті;
- більш широке застосування системи електронних квитків, цифрових транспортних коридорів;
- встановлення більш 100 комплексів автоматичного контролю ваги;
- зменшення обсягу викидів парникових газів в атмосферу від транспортних засобів до 60% від рівня 1990 р.
У 2015 року завершився проект Twinning "Надання інституційної підтримки Міністерству інфраструктури України з питань підвищення ефективності роботи і конкурентоспроможності залізничного транспорту в Україні" вартістю EUR 1,8 млн. За підтримки проекту розроблено нову редакцію Закону України про залізничний транспорт (внесений в ВР) .В жовтні 2016 року в рамках інструменту технічної допомоги Європейського Союзу Twinning стартував проект "Підтримка Міністерства інфраструктури для впровадження умов для застосування європейської моделі ринку послуг залізничного транспорту в Україні" (продовження завершеного проекту) вартістю EUR 1,6 млн. Мета проекту - встановлення вимог безпеки в залізничній галузі відповідно до європейських норм і стандартів і інтеграція української залізничної системи з Транс'європейської транспортної мережею. З 2016 року також стартував проект Twinning "Гармонізація законодавства України в області льотної придатності повітряних суден авіації загального призначення і в області сертифікації аеропортів/аеродромів України з відповідними нормами і стандартами ЄС і їх впровадження". Бюджет проекту - EUR 1,6 млн. Термін реалізації проекту - 16.06.2016 р.-17.04.2018 р. Загальною метою проекту є підтримка розвитку цивільної авіації України та інтеграції в європейську систему шляхом гармонізації авіаційних правил України з відповідними актами ЄС. Ще один проект, який стартував в 2016 р, називається "Підтримка в підвищенні безпеки перевезення небезпечних вантажів мультимодальних транспортом в Україні". Проект вартістю EUR 1,2 млн завдяки консультаціям експертів покликаний поліпшити мультимодальне систему перевезень небезпечних вантажів автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом в Україні, а також удосконалити мультимодальні повідомлення відповідно до загальноєвропейських норм і стандартів. 18.06.2018 р Мінінфраструктури України успішно пройшло аудит IMO на виконання її норм з безпеки судноплавства. Підготовка до цієї важливої аудиту проводилася за технічної допомоги в рамках проекту EDGE. Був створений окремий офіс підготовки до аудиту, до якого були залучені канадський експерт Тоні Бекерраві (Toni Becherrawi) і шість українських експертов.
Думки експертів
По думку експертів, які взяли участь в Дельфі опитуванні, розвиток дорожньої інфраструктури не було серед пріоритетів допомоги ЄС в 2014-2017 рр . Менше третини експертів вважають, що цей напрямок має стати пріоритетом підтримки ЄС в найближчі 3 роки, проте майже 2/3 експертів відзначили, що воно повинно стати пріоритетом фінансової підтримки ЄС. У той же час, тільки половина експертів визначила розвиток дорожньої інфраструктури одним з пріоритетів української влади на найближчі 3 роки. На думку експертів, дорожня інфраструктура повинна бути більше пріоритетом для України, ніж для ЄС. Відповідаючи на питання, який напрямок розвитку інфраструктури в Україні вони вважають найбільш пріоритетним, 62% назвали автодороги. Таку лідируючу роль у розвитку дорожньої інфраструктури серед пріоритетів ЄС допомоги Україні експерти пояснювали досвідом країн Східної Європи, де ЄС фінансував інфраструктурні проекти. Насправді Україні треба думати про те, в якій формі залучити допомогу ЄС - інвестиції, кредитування, концесійні договори, фінансові інструменти гарантій тощо. Серед напрямків інфраструктурного розвитку експерти вважають найбільш важливими розвиток автомобільних доріг (з великим відривом), залізничного та авіасполучення. Розвиток інших видів інфраструктури було менш підтримано експертами як пріоритет ЄС. При цьому, вони спиралися на досвід Східної Європи, де ЄС в основному підтримував розвиток дорожньої інфраструктури. Іншою причиною може бути те, що дороги більше сприймаються як державна інфраструктура, а залізниця, порти і аеропорти - як приватні. Експерти відзначили, що для України було б краще, якби ЄС більше підтримував розвиток потенціалу Мінінфраструктури, навчання його співробітників, допомагав розробляти плани, інші стратегічні документи і процедури.
Наявні обмеження у використанні підтримки
Не дивлячись на значний обсяг допомоги, як з боку ЄС, так і інших донорів, в сфері інфраструктури залишається ще багато роботи. Впровадження Угоди про асоціацію в транспортній галузі йде не так швидко, як хотілося б, частково через повільне проходження законопроектів через парламент. Крім того, Україна не змогла освоїти навіть вже виділені кошти на реалізацію інфраструктурних проектів, і частина проектів довелося відмінити.
Висновки на майбутнє
Як було відзначено експертами і підтверджується скасуванням надання частини кредитних коштів від Світового банку, Україна стоїть зосередитися на підвищенні інституційної спроможності урядових структур реалізовувати великі проекти міжнародних донорів. Перш за все, мова йде про Міністерство інфраструктури. Крім того, не потрібно забувати про розвиток інших видів транспорту, крім автомобільного, і реалізовувати проекти з розвитку регіональних аеропортів, річкового транспорту, морських портів, як це і передбачено Національної транспортної стратегії до 2030 р. Тому подальша технічна допомога урядовим структурам за напрямками подальших реформ в сфері інфраструктури є кращою. При цьому, позики з боку ЄБРР на фінансування різних об'єктів інфраструктури будуть і надалі впливати не тільки на поточний стан інфраструктури, а й сприятимуть підвищенню якості реалізації інфраструктурних проектів і за рахунок бюджета.
По матеріалами аналітичного звіту
підготувала Найденко Світлана,
гендиректор Асоціації "УКРЗОВНІШТРАНС"