Зустріч на Алясці президента США Дональда Трампа з Путіним серед іншого ще більше похитнула впливовість міжнародних санкцій, які і до того здавалися ефективними досить умовно. Причому, йдеться не лише про санкції проти самої лишень росії - мова про міжнародні санкції в цілому.
Поки що Сполучені Штати залишають в силі нинішні санкції проти рф і не виключають нових, заявив державний секретар США Марко Рубіо. А європейські лідери розглядають можливість нового пакету санкцій проти Путіна.
Проте, наскільки Америка буде послідовною у питанні санкцій?
Відчуваючи слабкість опонента
Вочевидь, Путін розраховує на інше. Вже у день зустрічі з Трампом той підписав указ, який відкрив можливість американській нафтовій компанії Exxon повернути частки у проекті "Сахалін-1", який під прямі санкції США щодо російської енергетики не підпадає.
Exxon, як оператор проекту, раніше мав у ньому 30%, але після того, як росія почала вторгнення до України, відмовився від своєї частки і втратив 4,6 млрд доларів.
Як повідомляє Reuters, у 2022 році Путін своїм указом встановив новим оператором дочірню компанію "Роснєфті", вирішивши таким чином питання про права власності іноземних інвесторів.
Новий указ Путіна передбачає, що, якщо іноземні акціонери хочуть повернути свої акції, то повинні "вжити заходів для підтримки скасування західних санкцій". А ще – укласти контракти на поставку іноземного обладнання для преєкту та переказати кошти на рахунки проекту "Сахалін-1".
У Індії дехто вже вирішив, що "логіки у вторинних тарифах Трампа більше немає", а отже і "вторинні санкції" також мають бути скасовані.
Режим санкцій під загрозою розпаду
"Зустріч "Трампа-Путіна" додає геополітичний вимір. Хоча офіційно вона зосереджена на "стратегічній стабільності", вона неминуче підняла питання про те, чи може бути відкоригована санкційна політика - шляхом вибіркового застосування або відновленого посилення", - написала у соцмережі Люсія Агодіна Малерба, яка спеціалізується на аналізі фінансових злочинів і є спеціалісткою з комплаєнсу.
Керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко прогнозує фактичний розпад режиму міжнародних санкцій. Він зазначає, що на тлі зростання "хаосу імені "ТрамПутіна" спостерігається відмова від правил, яких дотримувалися десятиріччями за замовчуванням". І це спостерігається у різних сферах вже зараз.
"В морських перевезеннях це відчувається однозначно і наочно. Те ж саме вже відчувається та буде посилюватись в дотриманні американських санкцій", - говорить він.
У морській галузі чудово розуміють, що що світ розділений на конкуренційні блоки - один на чолі зі США та їхніми союзниками, інший - з Китаєм і росією. І Глобальний Південь все більше грає на обидві сторони та веде торгівлю із санкційованими державами.
Lloyd's List пише, що санкції "накладають дорогі зобов'язання на комерційних морських перевізників та страхові компанії, хоча це суперечить свободам вільного ринку, які наше суспільство також цінує".
Чіткий консенсус у ліберальних демократіях полягає в тому, "що росію слід покарати за її вторгнення в Україну і, що світ спав би краще, якби Іран не володів ядерними розробками", - говориться у публікації.
Причому, санкції отримують підтримку більшою мірою в Європі та Північній Америці. А глобальна більшість - це не ліберальна демократія. Китай більш ніж задоволений купувати дешевші партії нафти з росії, при цьому продаючи їй зброю за повну ціну та підтримуючи теплі відносини з Іраном, зазначає Lloyd's List.
"Тіньовий флот" зростає
У судноплавній галузі нещодавно підрахували, що темпи зростання так званого "тіньового флоту" сягають близько 30 суден щомісяця. І за пів року чисельність нафтових танкерів зросла на 200 одиниць. За даними брокерської компанії BRS, нині він складає 1140 одиниць із сукупним дедвейтом 127,4 млн тонн. У січні цього року до "тіньового флоту" відносили 930 танкерів загальним дедвейтом 109,6 млн тонн.
Близько 78% цього флоту, 886 суден, вже перебувають під санкціями через зв’язки з російським "Совкомфлотом", іранською компанією NITC або венесуельською PDVSA тощо.
У той же час відмітимо, що, за даними Центру дослідження енергетики та чистого повітря (CREA), частка танкерів країн G7+ у перевезенні російської сирої нафти збільшилася з 36% до 55%. І якщо у січні вони забезпечили 17%, то у липні - вже 42%.
Але санкції не змогли кардинально підірвати російську економіку, і є мало доказів того, що повернення до статус-кво до 2016 року справить значний вплив на Іран, пише Lloyd's List.
Заплутані правила та відсутність контролю
"Все більше країн йдуть слідом за Пекіном. Судновласники, які мають доміциль у країнах-членах БРІКС та країнах, які прагнуть вступити до БРІКС, можуть з легкістю ігнорувати західні рекомендації", - говориться у публікації.
"Натомість їхні західні колеги залишаються із все більше заплутаними суперечливими постановами. Чому західні судновласники та страхові компанії несуть збитки, а конкуренти з Азії заробляють у цій сфері?", - запитує видання.
Розтягнуте у часі введення пакетів санкцій явно дратує судновласників та інших учасників цього ринку. А ще судновласники і страховики у Європі мають слідкувати за вторинними санкціями США і вередливим Трампом.
"З наступного місяця регулювання, що стосуються російського цінового ліміту на нафту, дещо розходяться між ЄС та Великою Британією, і помітно - між цими сторонами та США. Відтак, є ризик, що перевізників та P&I можуть штрафувати виключно через ці несумісності", - звертає увагу Lloyd's List.
"Якщо західні уряди зв'язують руки власникам суден, то, принаймні, вони можуть встановити чіткі, послідовні та узгоджені правила", - говориться у публікації.
В останні десятиліття санкції стали ключовим інструментом зовнішньої політики США - і основним елементом реакцій на кризи та конфлікти.
Проте, нерідко вже можна почути й думку, що майбутнє геополітики не за жорстким ізоляціонізмом, а прагматизмом, яким будуть керуватися уряди.
У той же час санкційний режим ЄС, "не має такої потужної структури, як ще нещодавно американський Office of Foreign Assets Control", зазначає Андрій Клименко. По суті, європейські країни, які перевіряють документи суден, у Балтійському морі, доволі зв’язані у своїх повноваженнях. Євросоюз перевіряє наявність страховки, реєстрації судна, але навіть затримання відвертих порушників - недовготривалі. Крім того, до "тіньового флоту" традиційно зараховують старі танкери, які перевозять російську нафту чи нафтопродукти. Відтак, для того, щоб зробити дієвою санкційну зброю, треба створювати "санкційні коаліції рішучих", переконаний Клименко.