З початку року санкції, спрямовані проти Росії за її вторгнення в Україну, були значно посилені, зокрема, мішенню стали танкери «темного флоту», що обслуговують експорт як російської, так і іранської нафти. Для галузі судноплавства та логістики в усьому світі санкції створюють обтяжливі накладні витрати на комерційну діяльність. Необхідно розуміти правила та враховувати їх застосування до повсякденної торгівлі. Порушення санкцій також створює особливі труднощі для підтримки чесної ринкової конкуренції.
У січні Lloyds List підрахувала, що три основні суверенні органи, що застосовують санкції – Сполучені Штати, Велика Британія та Європейський Союз – внесли до списку санкцій 35% із приблизно 669 танкерів темного флоту, що перевозять російську та іранську нафту. Ці цифри включають 143 танкери, санкціоновані Управлінням контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США 10 січня. 9 травня Велика Британія додала до свого списку санкцій ще 99 танкерів, причому прем'єр-міністр Стармер тоді заявив, що Велика Британія внесла до списку більше танкерів темного флоту, ніж будь-хто інший. Нещодавно оголошений 18-й пакет санкцій ЄС щодо Росії додав до свого списку суден темного флоту 105 танкерів. Канада також приєдналася до санкційної діяльності. Національне агентство з боротьби зі злочинністю Великої Британії минулого тижня підрахувало, що під санкції наразі підпадає 400 танкерів темного флоту, і винесло попередження, зокрема, страховим та фінансовим компаніям, які надають покриття для поставок темного флоту.
Оцінити ефективність санкційних режимів складно. Легітимні фірми, які прагнуть дотримуватися правил, самостійно забезпечуватимуть дотримання правил. Ті, хто планує навмисно порушувати санкції, повинні оцінити ризик бути спійманими, а також штрафи, що накладаються, якщо їх спіймають. Тож кількість штрафів за дотримання санкцій, накладених будь-якою юрисдикцією, є показником ефективності санкційного режиму, але не повною відповіддю.
У 2024 році OFAC у Сполучених Штатах наклало 12 цивільних штрафів на загальну суму 48,8 мільйона доларів. Наразі у 2025 році OFAC наклало сім штрафів на загальну суму 235,88 мільйона доларів, що свідчить про значне посилення правоохоронної діяльності.
У Великій Британії режим санкцій є відповідальністю Управління з впровадження фінансових санкцій (OFSI) – казначейської організації зі 140 штатними співробітниками, які розподіляються між функціями «Залучення», «Посилення» та «Застосування». У 2023–2024 роках OFSI розслідувало 396 справ і видало 18 попереджувальних листів. Але лише одну компанію було оштрафовано, що зібрало 20 000 доларів США для скрутного державного фінансування. Доктор Хелен Тейлор з групи тиску «У центрі уваги – корупція» охарактеризувала режим санкцій у Великій Британії як «суцільний гавкіт і жодного укусу».
У Європі Комісія відповідає за систему санкцій для всього ЄС та веде єдину базу даних санкцій у 27 країнах Європейського Союзу. Вона також заохочує країни, з якими має відносини, дотримуватися цієї системи. Але всередині відповідних директоратів Комісії ЄС існує визнання того, що хоча встановлені правила є амбітними, система часто дає збій, оскільки забезпечення дотримання залишається відповідальністю окремих держав, деякі з яких не погоджуються з брюссельськими переслідуваннями, а приблизно половина з них навіть не визнали ухилення від санкцій кримінальним злочином. Відомо, що у 2024 році Нідерланди, Латвія, Угорщина та Німеччина успішно переслідували осіб, які ухилялися від санкцій, але загальну картину забезпечення дотримання санкцій ЄС важко оцінити.
Застосування дотримання законодавства, очевидно, залишається проблемою, коли танкери «темного флоту» здійснюють заходи в порти, розвантажуються та користуються судноплавними послугами навіть у країнах, які підтримують тісні відносини з тими, хто запроваджує санкції. Більш жорстке правозастосування обов'язково передбачатиме накладення штрафів та жорсткішу позицію щодо деяких із цих дружніх країн. Це часто створює труднощі; дипломати зазвичай охочіше взаємодіють, ніж протистоять, і часто рішучі дії можуть загрожувати вільній торгівлі та тарифним переговорам, а іноді навіть поставити під загрозу права базування, якими користуються США та Велика Британія в країні, ігноруючи санкції.
https://www.maritime-executive.com/
МІНРОЗВИТКУ ТА ЄІБ ОБГОВОРИЛИ ВІДНОВЛЕННЯ ПОРТОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
У Мінрозвитку відбулася установча зустріч з командою Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) з питань розвитку та відновлення портової інфраструктури.
Сторони обговорили поточний стан портової інфраструктури, пріоритети її відновлення, потреби у фінансуванні, середньострокове планування та проєкти, які будуть подані до Єдиного портфеля проєктів (SPP2026).
Заступниця Міністра Марина Денисюк подякувала ЄІБ за системну підтримку України в умовах війни та наголосила на критичній важливості портової інфраструктури для забезпечення економічної стійкості, торговельних зв’язків і довгострокового зростання країни.
«Ми високо цінуємо експертизу ЄІБ у стратегічному плануванні та реалізації інфраструктурних проєктів. Глибоко вдячні за підтримку і відкритість до співпраці, особливо у напрямі портової інфраструктури, яка є критично важливою для економіки України та глобальної продовольчої безпеки», — зазначила заступниця Міністра.
Учасники розглянули можливості розширення технічної допомоги з боку ЄІБ, а також питання включення проєктів з відновлення портів до переліку публічних інвестиційних проєктів уже в цьому році.
Заступник Міністра Андрій Кашуба наголосив на важливості тісної співпраці з ЄІБ та підтвердив актуальність інвестицій у стратегічно важливу інфраструктуру морського та внутрішнього водного транспорту України.
«Сьогодні Україна зосереджена не лише на відновленні, а й на модернізації водного транспорту — як морського, так і внутрішнього. Ми бачимо великий потенціал у проєктах з відновлення навігаційної інфраструктури, оновлення технічного флоту, розвитку логістики на Дунаї та інтеграції українських портів у європейську транспортну мережу», — зазначив заступник Міністра.
Андрій Кашуба також підкреслив готовність до подальшої співпраці з ЄІБ у формуванні спільного бачення інвестицій у водну транспортну інфраструктуру України.
З боку ЄІБ участь у зустрічі взяли Крістіна Мікулова — керівниця Регіонального представництва ЄІБ у Східній Європі, а також Іштван Хайнцінгер, Себастьєн Колло та Тетяна Рощина.
Європейський інвестиційний банк залишається ключовим партнером України у сфері розвитку інфраструктури. За роки співпраці ЄІБ інвестував понад 7 мільярдів євро в реалізацію проєктів у сферах транспорту, енергетики, муніципального розвитку та відновлення.
Представники Міністерства наголосили на важливості пришвидшення тендерних та закупівельних процедур, які є критичними для запуску відновлювальних робіт, а також на потребі в оновленні фінансових угод та отриманні гарантій від Європейської комісії для реалізації нових інфраструктурних ініціатив.
Сторони домовилися про подальшу координацію зусиль для реалізації нових проєктів та зміцнення співпраці в рамках ініціатив ЄС та Плану відновлення України.